Автомобили. Блог автомобилиста.

Здавалося б, ну що ще можна зробити з нащадком легендарної нижегородской «двадцатьчетверки» — ГАЗ-3110? Начебто всі резерви по її модернізації давно вичерпані. Ан немає… Скажімо, варто було поставити на машину дизельний двигун, зроблений за ліцензією австрійської фірми «Steyr», як автомобіль знайшов абсолютно нові якості. Сьогодні частка тих, що вітчизняних комплектують, встановлюваних на ліцензійний турбодизель ГАЗ-560, перевищила 60%. Але головна проблема все-таки поки не вирішена. Річ у тому, що конструктивна особливість моторів «Steyr», а саме відсутність головки блоку циліндрів, сильно ускладнює технологію обробки цієї деталі. Подібну операцію можна виконати поки тільки за кордоном. Тому відлиті у нас деталі відправляються до Німеччини, де і здійснюють проточку циліндрів. Зрозуміло, через це зрештою значно збільшується собівартість виробництва силового агрегату і, як наслідок дорожчання.

Зовні дизельна «десятка» практично не відрізняється від своїх побратимів. Її дизайн, що йде корінням в конструкцію тридцятирічної давності, з часом, на жаль, не став краще. Навпаки, спроби «ушляхетнити» автомобіль приводили (найчастіше) до негативних результатів. І ГАЗ-31029, і ГАЗ-3110 складно назвати шедеврами. Останній в народі навіть прозвали «тяни-толкаем» із-за кургузости задньої частини. Правда, масивні пластикові бампери останньої версії дещо виправили цей імідж. І все-таки машина сильно застаріла. Причому не тільки зовні, але і внутрішньо. Про архаїчну і складності в обслуговуванні передньої шкворневой і задньою ресорною підвісок можна і не говорити – все і так ясно. Але навіть гидроусилитель керма не створює враження сучасного механізму: дуже галасливий, він до того ж геть вбиває і без того не ідеальну інформативність рульового управління. Якість збірки кузова теж залишає бажати кращого. У цьому насамперед винна зношеність технологічного устаткування (штампів і зварювальних кондукторів). Але чи навряд це утішить майбутнього власника ГАЗ-3110. А ось до забарвлення претензій практично немає. З салоном справа йде набагато краще. В усякому разі, за якістю обробних матеріалів і ретельності підгонки облицювальних панелей серед вітчизняних автомобілів «Волзі» рівних немає. Звичайно, їй далеко до «Mercedes» або навіть «Skoda», але в цьому сенсі нижегородское авто все-таки краще за будь-яку вазовской машину і вже тим більше вироби АТ «Іжмаш».

Ліцензійний турбодизель ГАЗ-560 забезпечує «Волзі» упевнену динаміку розгону, проявляючи відмінну тяговитость в діапазоні від 2000 до 4000 об/мин. Але пора б повернутися до основної теми – дизельного двигуна. Важко сказати, як він поведеться взимку, але влітку агрегат заводиться з пів-оберта. Приємно здивувало, що рівень шуму і вібрацій на неодруженому ходу виявився навіть трохи меншим, ніж у багатьох зарубіжних аналогів. Спочатку (поки турбіна не набрала необхідні обороти) розгін здається декілька млявим. Але після того, як стрілка тахометра долає відмітку 2000 об/мин, з’являється відчутне «підхоплення», яке ще декілька посилюється після 2500-го рубежу. Двигун упевнено набирає обороти аж до відмітки 4000, після чого прискорення різко падає. Так, напевно, дизельні «Ford Mondeo» або «Volkswagen Passat» проявляють себе жвавіше в цій дисципліні, але не можна забувати, що і машини-то набагато легші за «баржу». Крім того, їх мотори легко «викручуються» до 4500 об/мин, що, природно, значно збільшує діапазон вживаності. І все-таки управляти динамікою дизельної «Волги», особливо в порівнянні з бензиновими версіями, дуже зручно.
Ну і, звичайно ж, не можна забувати про головний козир дизельного двигуна – економічності. Потенційним клієнтам припаде до душі той факт, що на одній заправці автомобіль може пройти майже 1000 кілометрів. Але пам’ятаєте, високоспритні «легкові» дизелі з турбонаддувом дуже чутливі до якості солярки!